Секрети створення романтичної ромашки з бісеру: покроковий гід!

Ромашка з бісеру складається із шести білих пелюсток і жовтої серединки. У цьому варіанті пелюстки роблять окремо, а потім з’єднують навколо центру. Така схема зрозуміліша для початківців і дає змогу рівномірно розкласти елементи по колу.

Для бісеру 11/0 та 8 намистин у кожній пелюстці квітка зазвичай виходить діаметром близько 3 см. Фактичний розмір залежить від калібру бісеру, довжини петель і щільності скручування дроту.

Матеріали для ромашки з бісеру

Для однієї квітки підготуйте:

• 48 білих бісерин приблизно одного розміру – по 8 штук на кожну з шести пелюсток;
• 8 жовтих бісерин для зовнішнього кільця серединки;
• 1 додаткову жовту бісерину для укріплення центру;
• шість відрізків дроту діаметром 0,3-0,4 мм і завдовжки 12-15 см – по одному для кожної пелюстки;
• відрізок дроту завдовжки 12-15 см для жовтої серединки;
• відрізок дроту завдовжки 20-25 см для з’єднання пелюсток і формування верхньої петлі;
• кусачки або ножиці для тонкого дроту;
• плоскогубці з гладкими губками для загинання та притискання кінців;
• з’єднувальне кільце – маленьке металеве кільце для кріплення квітки до ланцюжка, шнура або швензи;
• швензу – верхню деталь сережки, за яку її надягають на вухо;
• голку та міцну нитку, якщо ромашка буде пришивною аплікацією.

Дріт має вільно проходити крізь отвір бісерини щонайменше двічі. Якщо отвір вузький, візьміть дріт діаметром 0,25-0,3 мм. Для великого бісеру можна використовувати 0,4 мм, але надто товстий дріт може не пройти крізь намистини.

Пелюстки, зроблені з бісеру 15/0, будуть меншими. У такому разі можна набрати 9-10 бісерин, але спочатку зробіть одну пробну пелюстку та виміряйте її. Кількість намистин у всіх шести пелюстках має бути однаковою.

Як сплести ромашку з бісеру покроково

Пелюстки з бісеру на дроті

Кожна пелюстка – це замкнена бісерна петля. Замкнена петля означає, що дріт виходить з одного боку ряду бісерин, повертається з іншого боку й скручується під намистинами. Після скручування ряд не розкривається.

Спочатку зробіть одну пелюстку як пробний елемент:

1. Візьміть відрізок дроту завдовжки 12-15 см і знайдіть його середину.
2. Наберіть на середину дроту 8 білих бісерин.
3. Зсуньте намистини до середини та зігніть дріт так, щоб ряд утворив вузьке кільце. Два кінці дроту мають зустрітися під бісеринами.
4. Перехрестіть кінці дроту під рядом: правий кінець переведіть на лівий бік, а лівий – на правий.
5. Скрутіть обидва кінці разом безпосередньо під бісеринами 3-4 рази. Не затягуйте дріт різко, щоб не зламати його й не деформувати петлю.
6. Розправте намистини пальцями. У вас має вийти пелюстка у формі овальної або злегка округлої петлі, а під нею – коротка скручена основа.

Схематично пелюстка має виглядати так:

8 білих бісерин у замкненій петлі → скручена основа → два вільні кінці дроту.

Якщо петля вийшла надто вузькою, трохи послабте скручування. Якщо між першою та останньою бісериною залишився проміжок, підтягніть ряд і ще раз скрутіть дріт під ним.

Зробіть ще п’ять таких пелюсток із окремих відрізків дроту. Намагайтеся формувати петлі однакового розміру. Після завершення кожної пелюстки не обрізайте кінці: вони знадобляться для з’єднання квітки.

Жовта серединка квітки

У цій схемі жовта серединка складається із зовнішнього кільця та однієї центральної бісерини. Кільце саме по собі утворює лише обідок, тому додаткова намистина допомагає закрити центр і зробити деталь стійкішою.

1. Візьміть відрізок дроту завдовжки 12-15 см і наберіть на нього 8 жовтих бісерин.
2. Зсуньте намистини ближче до середини дроту, залишивши з обох боків приблизно однакові кінці.
3. Зігніть ряд у кільце так, щоб перша та остання бісерини опинилися поруч.
4. Проведіть один кінець дроту через отвір останньої бісерини назустріч іншому кінцю. Обидва кінці мають вийти з кільця в одному місці.
5. Скрутіть кінці дроту зі зворотного боку кільця 2-3 рази. Вийде жовтий обідок.
6. Візьміть додаткову жовту бісерину та пропустіть через неї обидва кінці дроту з різних боків: один кінець введіть у отвір праворуч, другий – ліворуч.
7. Виведіть кінці на задній бік серединки та скрутіть їх разом. Центральна бісерина має розташуватися посередині кільця, а не поверх його краю.

Якщо після цього серединка хитається, підтягніть дріт і зробіть ще одне скручування під центральною бісериною. Спереду має бути рівне жовте коло з однією намистиною в центрі, а всі кінці дроту – на зворотному боці.

З’єднання шести пелюсток і серединки

Пелюстки з’єднуйте не в довгий ланцюжок, а одразу розкладайте радіально навколо спільного центру.

1. Покладіть шість пелюсток на рівну поверхню так, щоб їхні скручені основи сходилися в одній точці. Розмістіть пелюстки по колу приблизно через однакові проміжки.
2. Для орієнтиру уявіть циферблат: одна пелюстка спрямована вгору, інші розташовані приблизно на позиціях 2, 4, 6, 8 і 10 години.
3. Слідкуйте, щоб усі лицьові сторони пелюсток дивилися вгору, а скручені дротяні основи залишалися знизу.
4. Візьміть відрізок дроту завдовжки 20-25 см і проведіть його навколо спільної основи пелюсток. Обмотайте дріт навколо всіх шести скручених основ 2-3 рази.
5. Підтягніть пелюстки до центру, але не стискайте їх надто сильно. Вони мають утворити рівне коло, а не зібратися в один вузький пучок.
6. Накладіть жовту серединку на лицьовий бік квітки. Її край має перекривати місце, де сходяться білі пелюстки.
7. Заведіть кінці дроту від серединки на задній бік через проміжки між пелюстками. Обмотайте ними спільну основу, а потім скрутіть разом із дротом, який з’єднує пелюстки.
8. Перевірте вигляд спереду. Серединка має залишатися по центру, а шість пелюсток – розходитися від неї приблизно під однаковими кутами.

До встановлення фурнітури у вас має бути квітка без гострих кінців спереду: шість білих петель утворюють коло, жовта серединка лежить поверх спільної основи, а всі дроти зібрані зі зворотного боку.

Залиште на звороті кінці дроту завдовжки 5-7 мм. Загніть їх плоскогубцями вздовж основи, а потім обережно притисніть. Не обрізайте та не загинайте дріт, доки не перевірите, що пелюстки й серединка тримаються міцно.

Проведіть пальцем по зворотному боці квітки. Для додаткової перевірки прикладіть до нього шматочок тонкої тканини: якщо тканина чіпляється, притисніть кінці дроту ще раз або накрийте основу невеликим шматочком фетру.

Як використати готову ромашку

Підвіска на намисто

Для підвіски сформуйте верхню дротяну петлю на зворотному боці ромашки:

• залиште один із кінців дроту для з’єднання пелюсток завдовжки приблизно 7-8 см;
• сформуйте з нього кругле вушко над верхньою пелюсткою;
• зробіть 2-3 щільні витки навколо центральної основи;
• обріжте залишок кусачками та притисніть кінчик плоскогубцями;
• відкрийте з’єднувальне кільце, розводячи його кінці вбік, а не розтягуючи кільце в довжину;
• надягніть кільце на дротяне вушко ромашки та на ланцюжок, шнур або бісерне намисто;
• закрийте кільце плоскогубцями так, щоб між його кінцями не залишилося щілини.

Перед носінням злегка потягніть за ланцюжок. Вушко не має розкручуватися, а квітка не повинна зміщуватися відносно кільця.

Сережки з ромашками

Для сережок зробіть дві квітки за однаковою схемою. Перед встановленням фурнітури порівняйте:

• кількість білих бісерин у кожній пелюстці;
• діаметр і форму обох квіток;
• положення жовтих серединок;
• напрямок вигину пелюсток;
• розмір і розташування верхніх дротяних вушок.

Приєднайте до кожної квітки з’єднувальне кільце, а до нього – швензу. Якщо швенза легка, не робіть ромашку надто великою: важка підвіска тягнутиме її вниз і сережка може перекошуватися.

Для повсякденного носіння перевірте не лише кріплення швензи, а й місце з’єднання пелюсток. Воно має витримувати легке натягування без розкручування.

Аплікація з бісеру на тканині

Для пришивної прикраси залиште пелюстки пласкими або зігніть їх лише трохи. Об’ємна квітка може чіплятися за одяг.

• розташуйте ромашку на тканині та зафіксуйте її шпилькою або кількома тимчасовими стібками;
• пришийте основу біля жовтої серединки;
• додатково закріпіть квітку між пелюстками та біля їхніх основ;
• загніть дротяні кінці під квітку;
• закрийте зворотний бік фетром або щільною підкладкою, якщо дріт торкатиметься шкіри.

Для аплікації краще використовувати м’який дріт і не залишати довгих виступаючих кінців. Після пришивання проведіть пальцем по краях і перевірте тканину: нічого не має колотися або чіплятися.

Як вибрати бісер для ромашки

Для природного вигляду підійде білий або молочний бісер із жовтою серединкою. Матові намистини нагадують пелюстки польової ромашки, а прозорий бісер додає легкості, але на білій тканині може втрачати контраст.

Для ніжної, романтичної прикраси поєднуйте молочно-білі пелюстки зі світло-жовтим центром і сріблястою або золотистою фурнітурою. Яскравий контрастний центр чи металізований бісер доречні для більш виразних аксесуарів.

Не змішуйте в одній пелюстці намистини різного розміру: через це петлі вийдуть нерівними. Якщо змінюєте кількість бісерин, використовуйте однакову кількість у всіх шести пелюстках і зробіть пробний елемент перед складанням.

Поширені помилки під час плетіння ромашки

• Пелюстки не утворюють рівне коло. Перед остаточним скручуванням розкладіть їх навколо центру за принципом циферблата. Якщо одна пелюстка зміщена, послабте спільну обмотку й виправте положення.
• У петлі залишився проміжок. Підтягніть бісер до середини дроту та перехрестіть кінці безпосередньо під останніми намистинами.
• Серединка провалюється. Вона має лежати на рівні білих петель або трохи виступати над ними. Підтягніть її дроти до спільної основи та перевірте центральну жовту бісерину.
• Дроти розходяться після складання. Додайте ще 1-2 витки навколо основи, залиште хвостики 5-7 мм і притисніть їх плоскогубцями.
• Квітка перекошується у підвісці. Перевірте, чи верхнє вушко розташоване точно над центром. Якщо воно зміщене, обережно переробіть витки дроту.
• Зворотний бік дряпає шкіру або чіпляє тканину. Загніть усі кінці вздовж основи, притисніть їх гладкими плоскогубцями та перевірте поверхню пальцем або шматочком тканини.

Перед використанням готової ромашки перевірте чотири речі: усі шість пелюсток мають бути приблизно однаковими, серединка – стояти по центру, дротяна основа – не розкручуватися, а зворотний бік – залишатися гладким. Після цього квітку можна прикріпити до з’єднувального кільця, швензи або пришити до тканини.