Сніжинку з бісеру можна сплести на дроті й використати як підвіску для ялинки, вікна, подарункової коробки або різдвяного вінка. Для першої роботи підійде бісер китайського виробництва: він доступний і має багато відтінків, але намистини потрібно попередньо перебрати.
Нижче – зрозуміла схема шестипроменевої сніжинки. Я покажу спосіб із центральним кільцем і шістьма окремими променями: так легше контролювати симетрію, а помилковий елемент можна замінити, не розбираючи весь виріб.
Матеріали та інструменти
Для сніжинки діаметром приблизно 5-7 см підготуйте:
- 18-25 г бісеру білого, прозорого, сріблястого або блакитного кольору;
- 6 більших акцентних намистин діаметром приблизно 3-4 мм;
- 6 дрібних кінцевих намистин або бісерин контрастного кольору;
- відрізок дроту 25-30 см для центрального кільця;
- 6 відрізків дроту по 30-35 см для променів;
- тонкий бісерний дріт завтовшки 0,3-0,4 мм;
- кусачки;
- плоскогубці з гладкими губками;
- лінійку;
- петельку або тонку стрічку для підвішування.
Товщина 0,3 мм зручна для дрібного бісеру, якщо дріт проходить через отвір двічі. Дріт 0,4 мм краще тримає форму великої підвіски, але може не пройти крізь маленькі намистини повторно. Перед початком перевірте це на кількох бісеринах.
Акцентна намистина – це елемент, який відрізняється від основного бісеру розміром, формою або кольором. Для сніжинки підійде кругла намистина 3-4 мм, маленька перлинка або гранований скляний елемент. Кінцева намистина може бути такою самою, як акцентна, але меншою – приблизно 2-3 мм.
Як підготувати бісер китайського виробництва
У китайського бісеру розмір і форма намистин можуть трохи відрізнятися. Для великої ялинкової підвіски це допустимо, а для маленької симетричної сніжинки різниця буде помітною.
Перед плетінням перевірте матеріал:
- відкладіть намистини зі сколами та гострими краями;
- переконайтеся, що дріт проходить через отвір двічі;
- порівняйте намистини з однієї порції за розміром;
- потріть кілька елементів сухою білою тканиною;
- залиште частину бісеру на вологій серветці на 30-60 хвилин;
- після цього ще раз протягніть дріт через кілька намистин.
Тест із серветкою показує лише поверхневу нестійкість фарби, а не гарантує повної зносостійкості. Якщо покриття стирається від сухої тканини або залишає помітний слід на вологому папері, такий бісер краще використовувати для сухого декору, який не контактуватиме з одягом і шкірою.
Для сортування зручно використовувати невеликі мішечки для бісеру – підписані пакетики із застібкою або тканинні мішечки для окремих кольорів. Під час роботи висипайте бісер на фетровий килимок: намистини не розкочуються, і їх легше набирати кінчиком дроту. Голка потрібна для роботи з ниткою, а в цьому майстер-класі достатньо загостреного кінця дроту.
Схема сніжинки: що і в якій кількості набирати
Базова модель складається з центрального кільця та шести однакових променів.
Схема центральної частини:
- 6 бісерин одного розміру, з’єднаних у кільце.
Схема одного променя від центру до кінчика:
- 3 основні бісерини;
- 1 акцентна намистина 3-4 мм;
- 3 основні бісерини;
- 1 кінцева намистина.
У скороченому вигляді це можна записати так: центр – 3 – 1 акцентна – 3 – 1 кінцева. Цю послідовність повторюють шість разів, приєднуючи кожен промінь до окремої бісерини центрального кільця.
Як сплести центральне кільце
Крок 1. Набір бісерин
Відріжте 25-30 см дроту. Нанижіть на нього 6 основних бісерин і перемістіть їх приблизно на середину відрізка. Позначте подумки першу намистину як верхню – від неї буде зручно рахувати шість точок кріплення променів.
Крок 2. Замикання кільця
Зустріньте два кінці дроту в шостій намистині:
- лівий кінець введіть у отвір шостої намистини справа наліво;
- правий кінець введіть у той самий отвір зліва направо;
- потягніть кінці в протилежні боки.
Намистини мають скластися в компактне шестикутне кільце, а два кінці дроту – вийти поруч із шостою бісериною. Не скручуйте їх остаточно: залиште по 4-5 см для подальшого закріплення першого променя.
Якщо кільце нагадує нерівне коло, розкладіть намистини пальцями. Важливо, щоб між ними не було великих проміжків.
Як зробити один промінь
Для кожного променя використовуйте окремий відрізок дроту. Це простіше для початківців, ніж намагатися провести один довгий дріт через усі шість напрямків.
Крок 1. Закріпіть дріт у центральному кільці
Візьміть відрізок дроту 30-35 см і знайдіть одну бісерину центрального кільця. Протягніть дріт через її отвір так, щоб з одного боку залишився хвостик приблизно 10-12 см, а з іншого – довгий робочий кінець.
З’єднайте обидва кінці біля кільця легким перекручуванням на 1-2 оберти. Не затягуйте скрутку надто сильно: дріт може переламатися, а центральна намистина – тріснути.
Крок 2. Наберіть елементи променя
На довгий робочий кінець дроту наберіть у такій послідовності:
- 3 основні бісерини;
- 1 акцентну намистину;
- 3 основні бісерини;
- 1 кінцеву намистину.
Перші три бісерини формують основу променя, акцентна намистина – його центральний злам, наступні три бісерини утворюють другу сторону, а кінцева намистина завершує вістря.
Крок 3. Сформуйте загострену форму
Після набору зігніть дріт у напрямку від центру. Легко сформуйте кут після акцентної намистини, а біля кінцевої намистини зробіть невеликий поворот, щоб вістря дивилося назовні.
Не перегинайте дріт під гострим кутом. Потрібна плавна V-подібна форма, а не різкий злам.
Крок 4. Поверніть дріт до центру
Проведіть робочий кінець назад через намистини в зворотному напрямку:
- через 3 основні бісерини другої частини;
- через акцентну намистину;
- через 3 основні бісерини першої частини;
- через ту саму бісерину центрального кільця.
Якщо отвір акцентної або основних намистин не пропускає дріт повторно, не проштовхуйте його силою. У такому разі закріпіть промінь, провівши дріт назад лише через доступні намистини, а потім зробіть скрутку біля центрального кільця.
Після повернення дроту до центру підтягніть обидва кінці одночасно. Промінь має стати щільним, але не стягнути центральне кільце. Перевірка проста: він повинен залишатися в одній площині з кільцем і не обертатися навколо своєї основи.
Крок 5. Зафіксуйте промінь
Скрутіть два кінці дроту біля центральної бісерини на 2-3 оберти. Залиште короткий запас, проведіть кожен кінець через 2-3 сусідні намистини та обріжте кусачками.
Проведіть по місцю обрізання шматочком бавовняної тканини. Якщо тканина чіпляється, край потрібно додатково загнути плоскогубцями або сховати в намистині з достатньо великим отвором. Не розраховуйте, що будь-яка бісерина надійно закриє гострий край.
Як приєднати решту п’ять променів
Повторіть ту саму послідовність для кожної з п’яти інших бісерин центрального кільця. Важливо кріпити промені по черзі через одну й ту саму сторону кільця, не пропускаючи точок.
Після кожного променя перевіряйте:
- чи однакова його довжина з попередніми;
- чи спрямоване вістря назовні;
- чи не перекрутився дріт біля основи;
- чи залишається сніжинка плоскою;
- чи не стягує новий промінь центральне кільце.
Після шести повторів усі промені мають розходитися приблизно під однаковими кутами. Якщо один елемент нахилився, виправте його до остаточного закріплення дроту. Багаторазове випрямлення вже зігнутого дроту послаблює метал і може спричинити перелом.
Як змінити розмір і вигляд сніжинки
Для маленької підвіски використовуйте скорочену схему: центр – 2 основні бісерини – 1 акцентна – 2 основні – 1 кінцева. Запис 2-1-2-1 означає саме цю послідовність: дві звичайні намистини, одна акцентна, ще дві звичайні та одна кінцева.
Для більшої сніжинки підійде схема центр – 4 – 1 акцентна – 4 – 1 кінцева. Запис 4-1-4-1 збільшує довжину променя, тому для такої моделі краще взяти дріт 0,4 мм, якщо він проходить крізь вибраний бісер.
Щоб отримати рельєфну, але не повністю об’ємну модель, додайте між сусідніми променями по одній дузі:
- візьміть окремий дріт завдовжки 12-15 см;
- закріпіть його за основу першого променя;
- наберіть 5 основних бісерин;
- проведіть дріт до основи сусіднього променя;
- закріпіть його скруткою та сховайте кінці.
Зробіть шість однакових дуг. Вони мають лежати в одній площині з основою, а не підніматися в різні боки. Для першої роботи раджу додавати дуги лише після повного завершення плоскої сніжинки.
Колір теж змінює сприйняття виробу: прозорий бісер створює легкий “крижаний” ефект, сріблястий додає блиску, а поєднання білого й блакитного робить орнамент виразнішим.
Безпечне завершення та використання декору
Готову сніжинку можна прикріпити до ялинки, вікна, подарункового пакування або вінка. Для підвішування зробіть окрему петлю з дроту у верхній частині центрального кільця чи використайте тонку стрічку. Не підвішуйте виріб за один із променів: навантаження може деформувати його основу.
Якщо сніжинка призначена для дитячого декору, перевірте всі скрутки й краї дроту. Дрібні намистини та тонкий дріт не підходять для ігор маленьких дітей – це декоративний виріб, який слід використовувати лише під наглядом дорослих.
Плоскі сніжинки зручно зберігати в коробці, перекладаючи їх тонким папером. Не кладіть зверху фурнітуру або інші важкі матеріали. Залишки бісеру розсортуйте за кольорами в підписані мішечки для бісеру – він стане в пригоді для наступного зимового декору, невеликих підвісок і деталей у бісерній вишивці, зокрема для сюжетів із тваринами.
Ця схема добре підходить і для інших прикрас. Якщо замінити центральне кільце на один декоративний елемент і приєднати його до ланцюжка через з’єднувальне кільце, вийде основа для кольє на дроті. Але для прикраси, яку носитимуть на шиї, краще використовувати ювелірний тросик із кримпами або готову основу для кольє, а не тонкий дріт від ялинкової підвіски.
Почніть із маленької плоскої моделі за схемою 2-1-2-1. Коли всі шість променів вийдуть однаковими, переходьте до довшої версії або додавайте дуги. Так ви отримаєте акуратну сніжинку без зайвого розпускання роботи й зможете впевнено адаптувати її під будь-який зимовий декор.
Залишити відповідь