Для кулона з бісеру на шкіряній основі знадобляться шкіряна заготовка, бісер, міцна нитка та фурнітура для підвішування. У цій інструкції бісер пришивають до шкіри по одному елементу, тому клей і сушіння не потрібні.
Матеріали й інструменти для створення кулона
Підготуйте:
- шматок м’якої шкіри завтовшки приблизно 1-1,5 мм;
- бісер одного розміру, наприклад 10/0 або 11/0;
- міцну бісерну або вощену поліестерову нитку;
- тонку бісерну голку, яка вільно проходить крізь отвір бісерини;
- олівець, крейду або маркер, слід від якого легко стерти;
- ножиці;
- шаблон кулона з картону;
- шило або пробійник для отворів у шкірі;
- пінцет для дрібного бісеру;
- плоскогубці;
- з’єднувальне кільце діаметром 5-7 мм;
- шнурок або ланцюжок для носіння кулона.
Для першої роботи зручно зробити кулон-краплю заввишки приблизно 5 см і завширшки 3-4 см. Якщо шкіра дуже м’яка, підготуйте також невеликий шматочок шкіри для накладки зі зворотного боку в місці кріплення кільця.
Вибір бісеру для першої роботи
Візьміть бісер однакового розміру – так ряд буде рівнішим, а відстань між елементами не змінюватиметься. Для простої схеми достатньо двох кольорів:
- основний колір – для більшості бісерин;
- контрастний – для кожної третьої або п’ятої бісерини в декоративному ряду.
Наприклад, край кулона можна виконати з чергуванням двох кольорів: одна бісерина блакитна, наступна срібляста. Якщо хочете стриманіший орнамент, оберіть два близькі відтінки.
Перед пришиванням викладіть бісер уздовж намальованого контуру без нитки. Так ви перевірите, чи поміщається ряд, і заздалегідь помітите місце, де доведеться трохи змінити відстань між елементами.
Підготовка шкіряної основи
Зробіть картонний шаблон кулона-краплі заввишки близько 5 см. Перенесіть його контур на шкіру, а потім додайте по краю запас 3-5 мм. Цей запас потрібен для акуратного обрізання після пришивання бісеру.
У верхній частині залиште рівну ділянку шириною приблизно 8-10 мм. Тут буде отвір для з’єднувального кільця, тому бісер не пришивайте впритул до верхнього краю.
Виріжте шкіряну основу ножицями. Якщо край вийшов нерівним, підрівняйте його до початку декорування. Потім нанесіть усередині контуру лінію першого ряду, відступивши приблизно 3-4 мм від краю. Для симетричного кулона позначте олівцем центральну вертикальну вісь.
Послідовність виготовлення кулона
Виконуйте роботу в такому порядку:
- Покладіть шкіряну основу на тверду поверхню та шилом зробіть отвори вздовж лінії першого ряду. Відстань між ними має бути трохи більшою за ширину однієї бісерини. Не проколюйте шкіру впритул до краю, щоб вона не порвалася.
- Відріжте нитку завдовжки приблизно 60-70 см. Довша нитка може плутатися, тому краще за потреби додавати нову.
- Закріпіть нитку зі зворотного боку основи. Для цього зробіть два маленькі стібки в одному місці та залиште короткий хвостик. Після завершення його можна буде сховати під сусідні стібки.
- Почніть перший ряд від нижньої точки кулона. Виведіть голку на лицьовий бік через перший отвір, нанизайте одну бісерину та проведіть голку назад у шкіру через наступний отвір.
- Повторюйте цей стібок, пришиваючи по одній бісерині вздовж контуру. Рухайтеся від нижньої точки спочатку до одного боку, а потім від нижньої точки до іншого. Так простіше зберегти симетрію.
- Коли дійдете до верхньої частини, порівняйте обидві половини ряду. Якщо з одного боку залишилося більше місця, не затягуйте нитку сильніше. Краще трохи змінити відстань між останніми бісеринами.
- Для простого орнаменту чергуйте бісер за схемою: дві бісерини основного кольору, одна контрастного, потім знову дві основного. Якщо візерунок має бути дзеркальним, стежте, щоб однакова послідовність повторювалася ліворуч і праворуч від центральної осі.
- Завершивши ряд, зробіть зі зворотного боку два закріплювальні стібки, пропустіть голку під кількома сусідніми стібками та обріжте нитку. Не затягуйте її надто сильно, інакше шкіра може зморщитися.
- Обріжте зайву шкіру, залишивши навколо бісеру приблизно 2-3 мм. Якщо край вийшов рівним, його можна залишити відкритим. Для акуратнішого вигляду обведіть його додатковим декоративним рядом або приклейте зі зворотного боку тонку шкіряну накладку.
Не пришивайте бісер без попередньої розмітки: на шкірі складно виправити ряд, якщо отвори розташовані нерівномірно. Якщо під час роботи бісер починає нахилятися, зупиніться та перевірте напрямок отворів і натяг нитки.
Кріплення фурнітури для носіння
Щоб декоративна основа стала кулоном, у верхній частині потрібно зробити отвір для з’єднувального кільця:
- позначте отвір по центру верхньої ділянки, залишивши від краю не менше 4-5 мм;
- пробийте його шилом або пробійником;
- якщо шкіра м’яка, підкладіть зі зворотного боку невелику шкіряну накладку й прошийте її разом з основою;
- розкрийте з’єднувальне кільце плоскогубцями, вставте його в отвір і знову щільно замкніть;
- протягніть через кільце шнурок або приєднайте ланцюжок.
Не розтягуйте кільце вбік – так воно може деформуватися. Розкривайте його рухом уперед і назад, а після встановлення перевірте, чи не залишилася щілина.
Декоративні деталі
До готового кулона можна додати одну-дві намистини або перлинки. Їх пришивають так само, як бісер: виводять голку з лицьового боку, нанизують деталь і повертають голку через шкіру.
Велику намистину краще розмістити в нижній частині кулона, а не біля отвору для кільця. Так вона не створюватиме додаткового навантаження на фурнітуру. Не перевантажуйте виріб декором: для кулона-краплі достатньо одного ряду бісеру по краю та однієї центральної деталі.
Поради для акуратної та довговічної роботи
Довговічність кулона залежить від міцності нитки, якості шкіри та надійності кріплення фурнітури. Дотримуйтеся кількох правил:
- не проколюйте шкіру занадто близько до краю;
- не затягуйте нитку до утворення складок;
- закріплюйте нитку двома-трьома стібками зі зворотного боку;
- перевіряйте, щоб кожна бісерина лежала рівно й не рухалася вбік;
- після завершення кілька разів обережно потягніть за кільце та шнурок;
- якщо отвір починає розтягуватися, укріпіть його шкіряною накладкою;
- не згинайте кулон різко та не допускайте тривалого контакту зі водою.
Готовий кулон можна носити після перевірки всіх кріплень: бісер не має хитатися, нитки – розпускатися, а кільце – відкриватися під навантаженням.
