Двостороннє плетіння дає змогу створити кольє, яке охайно виглядає з обох боків. Це зручно для прикраси, що може повертатися під час носіння: замість необробленої виворітної сторони ви бачите другий декоративний бік.
У цьому варіанті кольє складається з двох однакових або дзеркальних бісерних полотен. Їх спочатку плетуть окремо, а потім з’єднують по краях. Так конструкція стає щільнішою, але не втрачає гнучкості. Для першої роботи краще обрати вузьку стрічку або модель із невеликою центральною вставкою.
Що потрібно для двостороннього кольє
Для пробної моделі завдовжки приблизно 42 см підготуйте:
- японський або інший добре відкалібрований бісер розміру 11/0 – він має однакову форму й допомагає отримати рівне полотно;
- два основні кольори та один акцентний для орнаменту;
- міцну нитку для бісероплетіння; для гнучкого кольє краще взяти спеціальну нейлонову нитку, а не звичайну швейну;
- тонку бісерну голку №10-12;
- застібку, два-три з’єднувальні кільця та, за потреби, бісерні наконечники;
- ножиці, сантиметрову стрічку й невеликий органайзер для бісеру.
Якщо потрібна легша прикраса, використовуйте дрібніший бісер 15/0, але працювати з ним складніше. Бісер більшого розміру швидше набирається, проте кольє буде важчим і товщим. Для першого виробу важливіше не гнатися за мініатюрністю, а вибрати матеріал однакового калібрування.
Волосінь підходить для жорсткіших конструкцій, але може зробити край ламким і менш пластичним. Нитка краще лежить у м’якому кольє, однак потребує рівного натягу. Перед початком перевірте матеріал: протягніть його крізь один бісерний елемент кілька разів. Якщо нитка розшаровується або бісер легко пошкоджує її отвір, замініть матеріал.
Як працює двостороннє плетіння
Двостороннє кольє – це не просто плоске полотно, яке можна перевернути. У простому варіанті створюють дві бісерні смуги однакового розміру. Кожна має декоративний бік, а після з’єднання вони утворюють лицьову та зворотну сторони прикраси.
Ви можете повторити один і той самий орнамент або зробити боки різними. Наприклад, на першій смузі використати геометричний малюнок із синім акцентом, а на другій – той самий рапорт із золотистим акцентом. Рапорт – це фрагмент орнаменту, який повторюється по всій довжині виробу.
Краї двох полотен з’єднують бісером або ниткою, проходячи голкою через відповідні бісерини обох шарів. Не затягуйте нитку надто сильно: край може стягнутися, і кольє втратить гнучкість. Водночас слабкий натяг залишить проміжки між шарами.
Така конструкція має і компроміси. На неї знадобиться майже вдвічі більше бісеру, робота триватиме довше, а виріб буде трохи важчим за односторонню прикрасу. Зате під час носіння не буде помітно ниток, вузлів чи необробленої виворітної сторони.
Підготовка ескізу та пробного фрагмента
Перед плетінням визначте не лише колір, а й форму майбутнього кольє. Для першої моделі підійдуть такі варіанти:
- вузька стрічка завширшки 5-7 бісерин, яку можна носити щільніше до шиї;
- кольє з вузькими боковими частинами та ширшим центральним елементом;
- ланцюжок із невеликою двосторонньою підвіскою;
- широка накладка на шию, якщо ви вже маєте досвід роботи з рівним полотном.
Намалюйте орнамент на клітинчастому папері або скористайтеся покроковою схемою. Для стриманого дизайну достатньо двох базових кольорів і одного контрастного. Наприклад, візьміть молочний та графітовий як основу, а теракотовий залиште для невеликих акцентів. Велика кількість яскравих відтінків може зробити малюнок нечітким.
Спочатку сплетіть пробний фрагмент із 5-7 рядів. Перевірте:
- чи однакова ширина полотна по всій довжині;
- чи не перекручується смуга;
- чи достатньо вільно згинається матеріал;
- чи збігаються краї майбутніх двох шарів;
- чи подобається вам масштаб орнаменту.
Виміряйте довжину пробника та порахуйте, скільки рапортів поміститься у кольє. Не орієнтуйтеся лише на кількість бісерин: через різний розмір матеріалу дві схеми з однаковою кількістю елементів можуть мати різну довжину.
Як сплести двостороннє кольє: покрокова інструкція
1. Підготуйте нитку та перший ряд
Відріжте нитку завдовжки приблизно 1-1,2 м. Занадто довга нитка часто плутається, тому краще додавати нову ділянку в процесі роботи. Залиште хвостик 15-20 см – він знадобиться для закріплення або приєднання фурнітури.
Наберіть базовий ряд за схемою. Для вузької стрічки це може бути 5-7 бісерин завширшки. Працюйте обраною технікою – наприклад, мозаїчним або цегляним плетінням. Якщо ви ще не знайомі з нею, спочатку відпрацюйте один рапорт на пробному фрагменті.
Слідкуйте, щоб бісерини лежали в одному напрямку, а нитка не утворювала петель. Саме нерівний стартовий ряд часто стає причиною хвилястих країв.
2. Сплетіть перше полотно
Продовжуйте плетіння за схемою, повторюючи рапорт до потрібної довжини. Для кольє завдовжки 42 см залиште по 1-2 см на кінцеві петлі та з’єднувальні елементи. Точний розмір залежить від того, як щільно ви плануєте носити прикрасу.
Через кожні кілька рядів прикладайте полотно до сантиметрової стрічки. Так ви вчасно помітите, якщо натяг нитки змінився. Надто туге плетіння стягує краї, а надто слабке робить отвори між бісеринами помітними.
Якщо візерунок симетричний, перевіряйте його після кожного рапорту. Помилку в одному ряду легше виправити одразу, ніж розпускати значну частину готової смуги.
3. Зробіть другий декоративний бік
Сплетіть друге полотно тієї самої довжини й ширини. Найпростіший варіант – повторити першу схему. Для дзеркального орнаменту перенесіть малюнок на папір у зворотному напрямку, щоб після з’єднання він виглядав симетрично.
Покладіть смуги одна на одну та вирівняйте бісерини по краях. Якщо одна частина виявилася довшою, не намагайтеся стягнути її під час з’єднання. Краще розпустити кілька рядів і виправити різницю, інакше кольє може перекручуватися.
4. З’єднайте два шари
Виведіть голку в бісерину біля краю першої смуги. Проведіть її крізь відповідну бісерину другого полотна, потім поверніться через наступні елементи обох шарів. Повторюйте рух уздовж бокового краю, захоплюючи по одній бісерині з кожної смуги.
Для акуратного краю можна додавати між шарами по одній бісерині контрастного кольору. Вона працюватиме як облямівка й одночасно приховає лінію з’єднання. Якщо кольє має бути дуже тонким, просто зшивайте краї ниткою без додаткового бісеру.
Після першого боку вирівняйте шари ще раз і з’єднайте другий. Потім обробіть короткі краї біля застібки. На цьому етапі перевірте, чи вільно згинається кольє і чи немає гострих виступів.
5. Закріпіть нитку
Проведіть голку через кілька сусідніх бісерин у зворотному напрямку. Зробіть невеликий вузлик між елементами, знову пройдіть ниткою через 3-5 бісерин і лише після цього обріжте її. Для надійності повторіть закріплення двічі.
Не залишайте великих вузлів на поверхні прикраси. Вони можуть натирати шкіру та розпускатися під час носіння. Якщо нитка закінчилася посередині роботи, закріпіть її таким самим способом і почніть нову ділянку з кількох сусідніх бісерин.
6. Встановіть застібку
На кожному кінці кольє сформуйте укріплену петлю з бісеру або використайте бісерний наконечник. Пройдіть ниткою крізь основу петлі щонайменше двічі. До однієї петлі приєднайте з’єднувальне кільце та карабін, а до другої – кільце для застібання.
Якщо прикраса важка або широка, однієї нитки в петлі може бути недостатньо. Додайте кілька проходів і перевірте місце кріплення легким потягуванням. Карабін має відкриватися без зусиль, але не випадати з кільця.
Як перевірити готове кольє
Перед носінням розкладіть прикрасу на рівній поверхні. Обидві сторони мають бути однакової довжини, а край – без хвиль і перекручень. Переверніть кольє кілька разів: декоративний вигляд не повинен змінюватися, а шов між шарами не має розходитися.
Потягніть окремо за застібку, кінцеві петлі та бічні краї. Якщо бісерини розсуваються або нитка помітно провисає, укріпіть слабку ділянку до першої примірки. Також перевірте прикрасу з одягом: широке кольє може краще виглядати з відкритим вирізом, а вузька стрічка пасуватиме до сорочки чи сукні з круглим коміром.
Для першої роботи не варто робити надто щільний орнамент і використовувати багато металізованого бісеру: він може збільшити вагу прикраси. Почніть із простого рапорту, двох-трьох кольорів і невеликої ширини. Коли полотно буде рівним, а застібка – надійною, можна переходити до складнішої симетрії, різних візерунків на двох боках або ширшої центральної частини.
Інші ідеї для бісероплетіння
Після освоєння двошарової конструкції її принцип можна застосувати не лише до кольє. Наприклад, із двох невеликих полотен вийде двостороння підвіска або декоративна брошка.
Для квітучого дерева зазвичай використовують бісер, флористичний дріт, нитки для обмотування та основу для закріплення композиції. Гілки формують із дроту з набраним на нього бісером, а потім скручують і встановлюють у декоративну підставку. Це окремий проєкт, де важливіше навчитися працювати з каркасом і симетрією.
Бісерна маска може бути лише декоративним або карнавальним аксесуаром. Вона не замінює захисну маску й не призначена для тривалого контакту зі шкірою без перевірки кріплень і ваги. Для такої роботи бісер пришивають або нанизують на основу, а краї закривають стрічкою чи м’якою тасьмою.
Для першого кольє достатньо обрати вузьку модель, два основні кольори, один простий рапорт і сплести пробний фрагмент. Якщо обидві смуги мають однакову ширину, краї з’єднані без перекосів, а застібка витримує легке навантаження, прикраса готова до носіння.





Оце так – двостороннє плетіння реально оживляє кольє з бісеру; воскові елементи додають приємної фактури. Хто вже плете бісерні маски або ходив на онлайн-уроки по цій техніці?