Фетр і бісер підходять для легких сережок, підвісок і невеликих фігурок. Нижче розберемо, як зробити пару фетрових сережок у формі звірятка з бісерною вишивкою: від шаблону до кріплення швензи.
Матеріали та інструменти
Для першої роботи краще обрати просту форму без тонких виступів: мордочку котика, ведмедика або лисички. Підготуйте:
- щільний фетр завтовшки 1-2 мм – він не розтягується під час проколювання і добре тримає бісер. Для сережок можна взяти два тонші шари або один щільний;
- чеський бісер 11/0 одного розміру – він зручний для контуру й основного візерунка;
- дрібний бісер 15/0 для очей, носика та інших маленьких деталей;
- тонку голку для бісеру №12-13 з вузьким вушком;
- міцну поліестерову нитку в тон фетру або бісеру;
- ножиці з гострими кінчиками;
- папір і олівець для шаблону;
- маркер або крейду для тканини;
- дві швензи та два маленькі з’єднувальні кільця для сережок;
- круглогубці або тонкогубці для роботи з кільцями.
Для контуру зручно використовувати бісер 11/0, а дрібніший 15/0 залишити для деталей. Бісер більшого розміру, наприклад 8/0, можна взяти для акцентної намистини, але він збільшує вагу сережки. Перед роботою перевірте, чи всі бісерини приблизно однакові: нерівномірні елементи можуть зробити ряд хвилястим.
Обіймач для намистини – це невелика декоративна деталь, яку надягають навколо намистини. У базовій моделі сережок вона не потрібна. Обіймач використовують, якщо до фетрової підвіски додають намистину на піні або окремому ланцюжку. Для першої роботи простіше обійтися з’єднувальним кільцем.
Як зробити фетрові сережки з бісером
1. Підготуйте шаблон
Намалюйте на папері звірятко заввишки приблизно 3-4 см. Зробіть форму достатньо широкою: дуже тонкі вушка або лапки можуть деформуватися під час вишивання. Позначте на шаблоні місце для очей, носика та отвору для кріплення.
Виріжте паперовий шаблон і прикладіть його до вуха або піднесіть до швензи, щоб оцінити майбутній розмір. Сережки мають залишатися легкими, тому не варто одразу робити велику фігуру з великою кількістю бісеру.
2. Перенесіть форму на фетр
Обведіть шаблон на фетрі двічі. Щоб сережки були однаковими, можна вирізати один паперовий шаблон і щоразу обводити його в одному напрямку. Позначте на лицьовій деталі контур вишивки, очі та носик.
Виріжте дві фетрові деталі. Якщо матеріал тонкий або трохи розтягується, підготуйте по дві деталі на кожну сережку. Другий шар закриє виворіт вишивки й зробить основу стійкішою.
3. Закріпіть нитку
Відріжте нитку завдовжки приблизно 40-50 см – із надто довгою ниткою незручно працювати, і вона може заплутатися. Зав’яжіть маленький вузлик на кінці.
Виведіть голку з вивороту лицьової фетрової деталі в місці, яке згодом закриє другий шар. Проведіть голку через кілька волокон фетру поруч із вузликом або зробіть маленький закріплювальний стібок. Не залишайте вузлик на відкритому краї: він може чіплятися за волосся.
4. Пришийте бісер по контуру
Для окремої бісерини використовуйте просте пришивання. Виведіть голку на лицьовий бік фетру, нанизайте одну бісерину та проведіть голку назад крізь фетр одразу за нею. Повторюйте стібки на однаковій відстані. Такий спосіб підходить для очей, носика, крапок і коротких декоративних ліній.
Для рівного ряду скористайтеся швом “назад голку”. Виведіть голку, нанизайте одну або дві бісерини й проколіть фетр після них. Потім виведіть голку приблизно посередині попереднього стібка, знову пройдіть крізь останню бісерину та додайте наступну. Так бісерини лягають щільніше й утворюють акуратний контур.
Спочатку обшийте зовнішній контур звірятка, потім додайте очі, носик і невеликий візерунок на тулубі. Не затягуйте нитку надто сильно: фетр може стягнутися, а ряд – втратити форму. Для симетричних деталей спершу позначте їх олівцем або маркером для тканини.
5. Закріпіть нитку
Коли вишивка завершена, виведіть голку на виворіт. Зробіть два маленькі стібки в одному місці, проведіть нитку під ними, зав’яжіть вузлик і обріжте кінчик. За бажанням нанесіть на вузлик крихітну краплю текстильного клею, але не просочуйте клеєм увесь фетр.
6. З’єднайте шари
Складіть вишиту деталь із другою фетровою заготовкою. Вирівняйте краї та зшийте їх обметувальним швом або дрібними стібками через край. Якщо краї акуратні, можна використати нитку в тон бісеру й перетворити обшивання на додатковий декоративний контур.
Не затягуйте стібки занадто сильно, щоб край не зморщувався. Перевірте, чи немає між шарами вільних кінців нитки. Якщо ви використовуєте лише один товстий шар фетру, цей етап можна пропустити.
7. Прикріпіть фурнітуру
У верхній частині фетрової фігурки зробіть маленький прокол. Він має розташовуватися по центру, інакше сережка висітиме під кутом. Вставте з’єднувальне кільце, обережно стисніть його круглогубцями й приєднайте швензу.
Для більш міцного кріплення можна розмістити кільце між двома шарами фетру ще до остаточного зшивання. У такому разі пропустіть кільце через невелику петлю з міцної нитки або через маленьке вушко фурнітури, а потім зафіксуйте його кількома стібками.
Зробіть одну сережку повністю, зважте її на дотик і перевірте місце кріплення. Другу виготовляйте за тим самим шаблоном і в такій самій послідовності. Готова пара має бути приблизно однаковою за розміром і вагою.
Як змінити дизайн прикраси
Один шаблон можна використати для кількох виробів:
- для легкої підвіски залиште один шар фетру та додайте велике з’єднувальне кільце;
- для щільної фігурки використайте два шари й обшийте край контрастною ниткою;
- для стриманого дизайну візьміть один колір бісеру для контуру та один акцентний відтінок для очей;
- для яскравого візерунка заповніть центральну частину короткими рядами бісеру;
- для намистини на підвісці використайте пін, намистину та обіймач, а не пришивайте обіймач безпосередньо до фетру.
Перед завершенням перевірте три місця: чи міцно тримається бісер, чи не розходиться край фетру та чи не перекошується фурнітура. Для сережок особливо важливі невелика вага й гладкий виворіт, який не чіпляє волосся та одяг.
Бісерні звірята: варіант для спільної творчості з дитиною
Для дитячого заняття краще почати з великої плоскої фігурки – наприклад, котика або рибки. Зробіть шаблон заввишки 5-6 см, використайте щільний фетр і не додавайте дрібних деталей, які легко відірвати.
Дитина може обрати форму, кольори, викласти бісер на фетрі перед пришиванням і придумати візерунок. Дорослий має вирізати складні контури, заправляти нитку, контролювати роботу з голкою та прикріплювати фурнітуру. Якщо дитина вже має досвід, вона може пришивати великі бісерини під безпосереднім наглядом дорослого.
Голки та дрібний бісер не залишайте без нагляду. Матеріали зберігайте в закритих контейнерах, а для малих дітей обирайте більші декоративні елементи й не використовуйте бісер, який можна випадково проковтнути. Для першого виробу достатньо пришити кілька великих елементів на фетрову основу, а не заповнювати її складним орнаментом.
Коли базова сережка або фігурка буде готова, змініть форму шаблону, палітру чи розташування візерунка – так із тієї самої техніки можна створити підвіску, брошку або нову пару легких сережок.
