Довгі сережки з бісеру можна сплести в техніці цегляного плетіння навіть без великого досвіду. У цьому майстер-класі зробимо пару легких сережок із геометричним полотном завдовжки приблизно 4-5 см. Для рівних рядів візьмемо японський бісер одного розміру, два кольори та просту схему зі звуженням на кінцях.
Матеріали та інструменти
Для однієї пари сережок підготуйте:
- приблизно 80-100 бісерин японського бісеру розміру 11/0 або 10/0;
- два кольори бісеру: базовий і контрастний для центральної лінії;
- бісерну нитку середньої товщини;
- тонку бісерну голку;
- 2 швензи;
- 2 з’єднувальні кільця діаметром 4-5 мм;
- ножиці;
- круглогубці або тонкі плоскогубці.
Для першої роботи краще взяти круглий або циліндричний бісер одного розміру. Круглий бісер пробачає невеликі неточності натягу, а циліндричний дає особливо рівні краї та чіткий геометричний малюнок.
Не змішуйте в одній моделі бісер різного розміру: через це полотно може перекоситися, а натяг нитки буде нерівномірним. Перед початком перевірте кілька бісерин із кожного кольору. Вони мають вільно проходити на голку, не мати гострих сколів і приблизно збігатися за розміром.
Оптовий японський бісер має сенс купувати, якщо ви плануєте сплести кілька пар або повторити один дизайн у різних кольорах. Для пробної роботи достатньо невеликого паковання кожного відтінку.
Що таке цегляне плетіння
Цегляне плетіння – це спосіб з’єднання бісерин у ряди. Кожна нова бісерина кріпиться до ниткової перемички між двома бісеринами попереднього ряду. Через це ряди нагадують цегляну кладку.
Спочатку потрібно сформувати основу. Для цього бісерини з’єднують попарно, пропускаючи нитку між ними. Далі голка проходить під перемичкою попереднього ряду, а потім повертається через щойно додану бісерину. Так полотно поступово нарощується вгору або вниз.
На краях кількість бісерин можна змінювати:
- щоб розширити ряд, додають бісерину біля краю;
- щоб звузити ряд, пропускають першу або останню перемичку;
- для симетричної форми чергують зменшення зліва та справа.
Нитку не варто затягувати надто сильно. Полотно має бути щільним, але не стягнутим у дугу. Якщо бісерини починають накладатися одна на одну, натяг завеликий.
Схема довгих сережок із бісеру
Одна сережка складатиметься з центральної частини завширшки 5 бісерин і звужених кінців. Спочатку сплетіть центральний ряд, а потім нарощуйте полотно в один бік, поверніться до основи й повторіть те саме в інший бік.
Послідовність ширини рядів для однієї сережки:
5 – 5 – 5 – 5 – 4 – 3 – 2 – 1
5 – 5 – 5 – 5 – 4 – 3 – 2 – 1
Перший ряд із 5 бісерин буде центральною основою. Чотири наступні ряди завширшки 5 бісерин формують пряму частину полотна. Далі починається звуження до однієї бісерини.
Для простого орнаменту використовуйте базовий колір по краях, а контрастний – у центрі. У рядах завширшки 5 бісерин схема може виглядати так:
А – А – Б – А – А
де А – базовий колір, а Б – контрастний. У рядах із чотирма, трьома та двома бісеринами залишайте центральну бісерину контрастною:
А – Б – А – А
А – Б – А
А – Б
У найвужчому ряду залишається одна бісерина базового або контрастного кольору. Головне – повторити однаковий порядок у другій сережці.
Як сплести сережку в техніці цегляного плетіння
1. Сформуйте центральний ряд
Відріжте приблизно 80-90 см нитки. Для довгого полотна не беріть надто короткий відрізок, але й дуже довга нитка може плутатися.
Наберіть 5 бісерин базового кольору. З’єднайте їх у ряд способом “драбинка”:
- наберіть дві бісерини;
- пройдіть голкою назад через першу бісерину;
- знову пройдіть через другу бісерину;
- додайте наступну бісерину та приєднайте її до попередньої через ниткову перемичку;
- повторіть дію, доки в рядку не буде 5 бісерин.
Перевірте, щоб усі бісерини лежали рівно, а нитка не утворювала великих петель. Центральний ряд має нагадувати пряму смужку.
2. Додайте чотири ряди завширшки 5 бісерин
Для наступного ряду наберіть одну бісерину. Проведіть голку під перемичкою між першою та другою бісеринами основи, а потім поверніть голку через щойно набрану бісерину.
Наберіть наступну бісерину й повторіть рух під наступною перемичкою. Продовжуйте до кінця ряду. У результаті має вийти ряд із 5 бісерин.
Так само сплетіть ще три ряди. У кожному з них використовуйте схему:
А – А – Б – А – А
Після кожного ряду розправляйте полотно пальцями. Перевіряйте, щоб центральні контрастні бісерини розташовувалися одна під одною. Якщо центральна лінія змістилася, краще виправити помилку одразу, поки нитка не закріплена.
3. Зробіть звуження
Після чотирьох широких рядів починайте зменшувати полотно. Наступний ряд має складатися з 4 бісерин.
Для цього пропустіть першу або останню перемичку попереднього ряду та почніть плести з наступної. Щоб край залишався симетричним, у наступному ряду виконайте зменшення з протилежного боку.
Далі сплетіть ряди з 3, 2 і 1 бісерини. Орієнтуйтеся на таку послідовність:
- ряд із 4 бісерин – зменшення зліва;
- ряд із 3 бісерин – зменшення справа;
- ряд із 2 бісерин – зменшення зліва;
- ряд із 1 бісерини – зменшення справа.
Таке чергування допомагає зберегти центральну вісь виробу. Якщо край виходить нерівним, перевірте не лише кількість бісерин, а й те, під якою саме перемичкою проходить нитка.
Після останньої бісерини кілька разів пропустіть голку через неї та сусідні перемички. Потім проведіть нитку назад у полотно, зробіть два невеликі вузлики між бісеринами й сховайте кінчик у кількох рядах. Зайве обріжте.
4. Сплетіть другу половину полотна
Поверніться до центрального ряду з 5 бісерин. Якщо робоча нитка залишилася з потрібного боку, продовжуйте плетіння від центральної основи в протилежному напрямку.
Якщо нитка закінчилася, закріпіть її в полотні та приєднайте нову. Не зав’язуйте вузол на відкритому краї: він може чіплятися за одяг і послабити плетіння.
Повторіть чотири ряди завширшки 5 бісерин, а потім ряди на 4, 3, 2 і 1 бісерину. Слідкуйте, щоб обидві половини мали однакову довжину, а контрастна лінія проходила по центру.
Готове полотно має бути рівним, без перекручень і хвиль. Якщо одна половина довша, не намагайтеся виправити її натягом нитки. Краще розпустити останній нерівний ряд і переплести його.
Як прикріпити швензу
На вузькому кінці сережки потрібно зробити петельку для з’єднувального кільця. Є два зручні способи.
Варіант із бісерною петелькою:
- виведіть нитку через верхню бісерину;
- наберіть 3-4 дрібні бісерини;
- проведіть голку назад через верхню бісерину, утворивши петлю;
- повторіть прохід ниткою ще раз для міцності;
- сховайте та закріпіть нитку в полотні.
Варіант із металевим кільцем:
Якщо верхній ряд достатньо щільний, з’єднувальне кільце можна протягнути через ниткову перемичку між верхніми бісеринами. Не чіпляйте кільце лише за одну нитку: під навантаженням вона може перетертися.
Відкривайте кільце плоскогубцями рухом убік, а не розтягуванням його кінців. Протягніть кільце через бісерну петельку або міцну перемичку, додайте швензу й щільно закрийте кільце.
Після складання кілька разів обережно потягніть швензу в різні боки. Якщо петля розтягується або полотно рухається окремо від фурнітури, посильте це місце додатковим проходом нитки.
Як зробити довгі сережки зручними
Довжина не має бути єдиним критерієм. Щільне бісерне полотно разом із металевою фурнітурою може виявитися важким для мочки.
Для першої пари краще зробити полотно завдовжки 3-4 см, а загальну довжину сережки з урахуванням швензи обмежити приблизно 5-6 см. Якщо хочеться більшої довжини, додайте кілька прямих рядів завширшки 5 бісерин, а не збільшуйте кількість звужених рядів.
Щоб сережка не перекручувалася:
- затягуйте нитку однаково в кожному ряду;
- не використовуйте надто м’яку або слизьку нитку;
- підсилюйте верхню петлю двома-трьома проходами;
- обирайте легкі швензи та тонкі з’єднувальні кільця;
- зберігайте сережки пласкими, не залишаючи їх під важкими речами.
Якщо полотно виходить м’яким і провисає, перевірте натяг нитки та якість бісеру. Якщо краї хвилясті, причиною найчастіше є різний розмір бісерин або надто сильне затягування.
Типові помилки в цегляному плетінні
Краї сережки нерівні. Найімовірніше, у роботі змішався бісер різного розміру або нитка в одному місці затягнута сильніше. Відсортуйте бісер перед плетінням і контролюйте натяг після кожних кількох бісерин.
Контрастна лінія зміщується. Перевіряйте схему після кожного ряду. Якщо в одному з рядів пропущена або додана бісерина, орнамент зміститься до кінця полотна.
Полотно перекручується. Не набирайте наступну бісерину, поки попередня не лягла на своє місце. Також стежте, щоб робоча нитка не обходила бісерину з неправильного боку.
Швенза тримається ненадійно. Одного проходу нитки недостатньо для довгої сережки. Зробіть бісерну петельку або зміцніть верхню перемичку кількома проходами.
Друга сережка відрізняється від першої. Під час роботи записуйте кількість бісерин у кожному ряду та фотографуйте готову половину перед плетінням другої. Не покладайтеся лише на пам’ять.
Як змінити базову модель
Після першої пари можна змінити дизайн без перебудови всієї техніки:
- замініть центральний колір на металізований або матовий;
- зробіть більше прямих рядів, щоб подовжити сережки;
- зменшіть центральну ширину до 3-4 бісерин для легшої моделі;
- додайте до нижньої петельки коротку бахрому;
- повторіть центральну смугу в кольоровому намисті, щоб об’єднати прикраси в комплект.
Для намиста достатньо повторити той самий акцентний колір, а не копіювати весь орнамент. Наприклад, якщо в сережках є темно-синя центральна лінія, намисто може мати переважно світлу гаму з кількома темно-синіми елементами.
Спочатку сплетіть одну сережку за схемою, перевірте її довжину, вагу та міцність кріплення. Лише після цього повторюйте роботу для другої – так легше вчасно виправити помилки й отримати симетричну пару.
Хочу спробувати!