Створіть неперевершені кольорові сережки з бісеру для малечі!

Дитячі сережки з бісеру найпростіше зробити на легкій фетровій основі. У цьому варіанті вийдуть дві сережки-крапельки завдовжки приблизно 2-3 см, прикрашені бісером і підвішені на швензи. Дитина обирає кольори та викладає візерунок, а дорослий працює з голкою, ножицями, плоскогубцями й закріпленням фурнітури.

Дрібний бісер, голка та металеві деталі небезпечні для маленьких дітей. Працюйте разом і не залишайте дитину без нагляду. Готові сережки не варто давати дитині, яка може потягнути прикрасу до рота або залишити її в проколі без контролю дорослого.

Матеріали та інструменти

Для однієї пари легких сережок підготуйте:

• щільний фетр завтовшки 1-2 мм;
• бісер двох або трьох кольорів. Початківцям зручніше працювати з більшим бісером, наприклад 8/0;
• нитку для бісероплетіння або тонку мононитку;
• тонку бісерну голку;
• ножиці;
• олівець і паперовий шаблон крапельки;
• 2 швензи або гачки для сережок;
• 2 з’єднувальні кільця діаметром приблизно 4-5 мм;
• маленькі плоскогубці.

Для першої роботи зробіть короткі та легкі підвіски. Надто довгі або важкі сережки можуть чіплятися за одяг і тягнути мочку вуха. Фурнітуру обирайте без гострих задирок, бажано з позначкою “без нікелю” або призначену для чутливої шкіри.

Як зробити дитячі сережки з бісеру на фетровій основі

1. Підготуйте дві однакові деталі

Намалюйте на папері крапельку завдовжки 2-3 см і завширшки близько 1,5-2 см. Виріжте шаблон, прикладіть його до фетру та обведіть двічі. Виріжте дві однакові деталі. Щоб сережки вийшли симетричними, спочатку вирізайте за одним шаблоном, а не малюйте форми окремо.

На кожній крапельці позначте олівцем центральну лінію. Від верхівки відступіть приблизно 3 мм – тут буде місце для з’єднувального кільця.

2. Викладіть простий візерунок

Перед пришиванням розкладіть бісер на фетрі. Для нескладного орнаменту використайте таку послідовність:

• у центрі розмістіть 5 бісерин одного кольору вертикальним рядом;
• уздовж лівого краю викладіть 7 бісерин другого кольору;
• так само викладіть 7 бісерин уздовж правого краю;
• для акценту додайте по одній контрастній бісерині біля верхівки.

На другій деталі повторіть той самий порядок і кількість бісерин. Не обов’язково робити дзеркальний малюнок: для пари важливо, щоб форма, кількість деталей і загальна схема збігалися.

3. Пришийте бісер до фетру

1. Відріжте нитку завдовжки приблизно 40-50 см і всиліть її в голку. Залиште хвостик 8-10 см із виворотного боку.
2. Закріпіть нитку двома невеликими стібками в місці, яке потім закриє бісер.
3. Виведіть голку з вивороту на лицьовий бік, наберіть одну бісерину та введіть голку у фетр одразу біля неї.
4. Підтягніть нитку, але не затягуйте надто сильно, щоб фетр не стягувався.
5. Повторіть стібки для центрального ряду та обох країв. Голка щоразу проходить із вивороту на лицьовий бік, а потім повертається у фетр поруч із бісериною.

Спочатку пришивайте центральний ряд, потім симетрично оформлюйте лівий і правий край. Такий спосіб називають пришиванням бісеру по одній бісерині. Він простий для початківців і дає змогу легко виправити нерівний елемент.

Коли перша деталь готова, зробіть другу за тим самим зразком. Для перевірки покладіть обидві крапельки поруч: верхівки, краї та візерунок мають розташовуватися на однаковій висоті.

4. Закріпіть нитку

На вивороті пропустіть голку під кількома стібками, зробіть два вузлики та ще раз проведіть нитку через сусідні стібки. Обріжте кінчик, залишивши 2-3 мм. Не залишайте довгі вільні хвости: вони можуть чіплятися за волосся або одяг.

Після завершення легко потягніть за кілька бісерин. Якщо вони рухаються або нитка провисає, зробіть додатковий стібок. Бісер не має випадати навіть після легкого згинання фетрової основи.

5. Прикріпіть швензи

1. У верхівці кожної фетрової крапельки зробіть маленький отвір шилом або кінчиком голки.
2. Обшийте отвір ниткою в кілька проходів. Так фетр не розширюватиметься під вагою сережки.
3. За допомогою плоскогубців відкрийте з’єднувальне кільце, розводячи його кінці вбік, а не розтягуючи кільце вперед.
4. Просуньте кільце крізь отвір у фетрі та вушко швензи.
5. Зімкніть кільце плоскогубцями так, щоб між кінцями не залишилося щілини.

Якщо у швензи вже є рухоме кільце, окреме з’єднувальне кільце може не знадобитися. Перед складанням перевірте, чи проходить воно крізь отвір у фетрі та чи надійно закривається.

Перевірка готових сережок

Перед носінням огляньте обидві прикраси:

• потягніть за швензу та фетрову підвіску – з’єднання не має розходитися;
• перевірте, чи не випадають бісерини та чи не стирчить гострий кінець голки або дроту;
• переконайтеся, що краї фетру рівні, без розшарувань і задирок;
• порівняйте сережки за довжиною, вагою та розташуванням візерунка;
• перевірте, чи не надто важка прикраса для мочки вуха.

Дитина може самостійно вибрати кольори, розкласти бісер і пришити окремі елементи під наглядом дорослого. Зав’язування нитки, обрізання кінців, роботу з голкою та встановлення швенз краще доручити дорослому. За цією ж схемою можна зробити сережки іншої форми – круглі, овальні або у вигляді квітки.