Виготовлення бісерних соняшників: простий майстер-клас з цегляного плетіння!

Для цього соняшника використаємо цегляне плетіння: бісерини лежатимуть зміщеними рядами, наче цеглинки, а нитка проходитиме через перемички між бісеринами попереднього ряду. У результаті вийде пласка квітка діаметром приблизно 4-5 см із вісьмома пелюстками. Градієнт створить візуальну глибину, а легке вигинання пелюсток допоможе надати виробу об’єму.

Матеріали та інструменти

• бісер розміру 10/0 або 11/0 – приблизно 3-4 г;
• темно-коричневий або чорний бісер для серцевини – близько 1 г;
• оранжевий, жовто-оранжевий і жовтий бісер для пелюсток;
• бісерна голка №10-12;
• міцна нитка для бісероплетіння або тонка волосінь;
• ножиці;
• тонкий дріт – якщо ви плануєте зробити стебло чи бісерне дерево;
• кільце, бейл, застібка або основа для брошки – для оформлення готової квітки.

Для першої роботи краще взяти бісер одного виробника. Бісерини різного розміру можуть порушити натяг нитки й зробити край пелюсток нерівним. Кількість матеріалів орієнтовна: вона залежить від розміру бісеру та щільності плетіння.

Як працювати в техніці цегляного плетіння

Спочатку сформуйте стартовий ряд із двох бісерин. Наберіть їх на нитку, залишивши хвостик завдовжки 10-15 см, і протягніть голку через першу бісерину ще раз, щоб отримати маленьку петельку.

Для наступної бісерини наберіть одну намистину, проведіть голку під нитяною перемичкою між двома бісеринами попереднього ряду, а потім протягніть нитку назад через щойно додану бісерину. Повторюйте цей рух до кінця ряду.

Щоб розширити край, на початку або наприкінці ряду додайте дві бісерини через першу чи останню перемичку. Для звуження пропустіть першу перемичку й почніть плести з наступної. Не затягуйте нитку надто сильно: полотно має залишатися рівним, без загнутих країв.

Схема одного соняшника

Квітка складатиметься з круглої серцевини та восьми окремих пелюсток. Кожну пелюстку сплетіть цегляним плетінням за такою послідовністю:

У цій схемі перший ряд буде біля серцевини, а останній утворить загострений кінчик пелюстки. Якщо у вас немає чотирьох відтінків, використайте три: темно-оранжевий для основи, жовто-оранжевий для середини та жовтий для краю.

Як сплести пелюстки соняшника

1. Наберіть дві темно-оранжеві бісерини й сформуйте стартовий ряд.
2. Сплетіть другий ряд із трьох оранжевих бісерин. На початку й наприкінці ряду зробіть розширення, щоб пелюстка збільшувалася.
3. У третьому ряду використайте чотири бісерини оранжево-жовтого кольору. Кольори розміщуйте симетрично: наприклад, дві оранжеві по краях і дві жовтіші в центрі.
4. Четвертий ряд сплетіть із п’яти жовто-оранжевих бісерин. Це найширша частина пелюстки.
5. Для п’ятого ряду наберіть чотири жовті бісерини. На краях зробіть звуження, пропускаючи крайню перемичку.
6. Наступні два ряди сплетіть із трьох і двох світло-жовтих бісерин. Кінчик пелюстки має поступово звужуватися.
7. Проведіть нитку через кілька сусідніх бісерин, зробіть подвійний вузол і сховайте кінчик у полотні. Другий кінець нитки також закріпіть.
8. Повторіть роботу ще сім разів. Намагайтеся плести всі пелюстки з однаковим натягом, щоб вони мали близький розмір.

Якщо край пелюстки виходить хвилястим, перевірте натяг нитки та калібрування бісеру. Нерівність у першому ряду зазвичай стає помітнішою під час подальшого плетіння.

Як зробити серцевину та зібрати квітку

Для серцевини наберіть 12 темних бісерин, замкніть їх у кільце й пройдіть ниткою через першу бісерину ще раз. Це буде основа круглого центра.

1. У першому колі використовуйте 12 темно-коричневих бісерин. Прикріплюйте кожну нову бісерину до перемички між сусідніми бісеринами кільця.
2. У другому колі додайте ще 12 темних або коричневих бісерин за тим самим принципом.
3. У третьому колі використайте 12-18 коричнево-оранжевих бісерин. Якщо коло починає стягуватися, додайте по одній бісерині через кожні дві перемички.
4. Після завершення кола протягніть нитку через кілька бісерин і закріпіть її вузлом.

Розкладіть вісім пелюсток навколо серцевини, чергуючи їх через однакові проміжки. Пришийте основи пелюсток до заднього боку серцевини: проведіть нитку через дві нижні бісерини пелюстки, потім через сусідні бісерини серцевини. Повторіть кріплення двічі для кожної пелюстки.

Для більшої стійкості прикладіть до зворотного боку круглий шматочок фетру й пришийте його по краю. Це особливо корисно для брошки або підвіски. Фетр також закриє нитяні переходи та зробить виворіт акуратнішим.

Як зробити градієнт і легкий об’єм

Градієнт створює оптичне враження глибини, але сам по собі не робить квітку об’ємною. Для плавного переходу розміщуйте темніші відтінки біля серцевини, а світліші – ближче до кінчиків пелюсток.

У наведеній схемі перехід виглядає так: темно-оранжевий біля основи, оранжевий і жовто-оранжевий у середніх рядах, жовтий на зовнішньому краї. Не чергуйте кольори випадково в одному ряду – так з’являться плями. Якщо хочете м’якший перехід, використовуйте сусідні відтінки в одному ряду, розміщуючи темніші бісерини ближче до центра.

Щоб надати готовій квітці фізичного об’єму, обережно зігніть кожну пелюстку вздовж центральної лінії й трохи підніміть її край. Зафіксуйте форму кількома стібками під серцевиною. Не перегинайте бісерне полотно: сильний натяг може пошкодити нитку або деформувати пелюстки.

Як прикріпити соняшник до фурнітури

• Для кулона. Пришийте до верхньої частини серцевини металеве кільце або бейл. Пройдіть ниткою через кільце двічі, а вузол сховайте між бісеринами. Обирайте легку фурнітуру, щоб вона не тягнула квітку вниз.
• Для брошки. Прикріпіть основу для брошки до фетрової підкладки кількома міцними стібками. Не пришивайте важку застібку безпосередньо до бісеру – вона може перекосити виріб.
• Для сережок. Використовуйте невеликі швензи та легкі з’єднувальні кільця. Один соняшник із бісеру може бути достатньо великим, тому масивні металеві деталі зроблять сережки незручними.
• Для декоративної квітки. Протягніть тонкий дріт через кілька бісерин на звороті серцевини, скрутіть кінці й сформуйте стебло. Місце кріплення можна закрити зеленим бісером або флористичною стрічкою.

Як використати соняшники для бісерного дерева

Для невеликого бісерного дерева підготуйте жорсткий дріт для стовбура та тонший дріт для гілок. Закріпіть кожен соняшник на кінці окремої гілки, обмотайте місце з’єднання тонким дротом і зведіть кілька гілок до стовбура.

Стовбур можна обмотати флористичною стрічкою або покрити полімерною глиною. Готову конструкцію встановіть у невелику форму та залийте гіпсом, монтажною сумішшю чи полімерною глиною, щоб дерево не перекидалося. Для такої композиції краще робити невеликі квіти з легкою фурнітурою.

Готовий соняшник можна залишити пласким для кулона чи брошки або трохи вигнути для декоративної композиції. Спочатку сплетіть одну квітку за базовою схемою, перевірте натяг і розмір пелюсток, а потім повторіть її в іншій палітрі або зберіть кілька квітів на дротяних гілках.